1-а СамуїловаРозділ 29 |
1 |
2 А филистимські князі перехо́дили за сотнями та за тисячами, Давид же та люди його ішли накінці́ ра́зом з Ахішем. |
3 І казали филисти́мські князі́: „Що́ це за євреї?“ А Ахі́ш відказав филистимським князя́м: „Таж це Давид, раб Саула, Ізраїлевого царя, що був зо мною певний час, чи то роки, а я не знайшов у ньому нічого злого від дня його прихо́ду аж до дня цього.“ |
4 І гнівалися на нього филистимські князі́. І сказали йому филистимські князі: „Заверни того́ чоловіка, і нехай він ве́рнеться до свого місця, де ти призна́чив йому, і нехай він не йде з нами на війну, і не стане нам противником на війні. І чим він може подо́батися своєму панові? Хіба головами цих людей? |
5 Чи ж це не той Давид, що про нього співали в танцях, говорячи: „Саул повбивав свої тисячі, а Давид — десятки тисяч свої!“ |
6 І покликав Ахіш Давида, і сказав до нього: „Як живий Господь, — ти правдивий, і в моїх оча́х добрий твій вихід та вхід твій зо мною в табо́рі, бо я не знайшов у тобі зла від дня прихо́ду твого до мене аж до цього дня. Та в оча́х князі́в ти не добрий. |
7 А тепер вернися та йди в мирі, і не зробиш зла в оча́х филистимських князів“. |
8 А Давид сказав до Ахіша: „Що́ ж зробив я? І що́ ти знайшов у своєму рабові від дня, коли став я перед твоїм обли́ччям, аж до цього дня, що я не ви́йду й не буду воювати з ворогами мого пана, царя?“ |
9 І відповів Ахіш і сказав до Давида: „Знаю я, що ти добрий в оча́х моїх, немов Ангол Божий. Та филистимські князі сказали: Нехай не йде він із нами на війну́! |
10 А тепер устань рано вранці ти та раби пана твого, що прийшли з тобою. І повставайте рано вранці, і як вам розсвіне́, ідіть!“ |
11 І встав рано вранці Давид та люди його, щоб піти ра́нком і вернутися до филистимського кра́ю. А филисти́мляни пішли до Ізраїля. |
Первая хроника царствГлава 29 |
1 |
2 Когда филистимские правители шли со своими сотнями и тысячами воинов, Давуд и его люди шли сзади с Ахишем. |
3 Начальники войска филистимлян спросили: |
4 Но филистимские вожди разгневались на него и сказали: |
5 Разве это не тот Давуд, о котором они, танцуя, пели: |
6 |
7 Поворачивай и иди с миром, не делай ничего, что могло бы рассердить филистимских правителей. |
8 – Но что же я сделал? – спросил Давуд. – Что плохого ты нашёл в твоём рабе с того дня, когда я пришёл к тебе, и до сегодняшнего дня? Почему я не могу идти и сражаться с врагами господина моего царя? |
9 Ахиш ответил: |
10 Итак, поднимись рано вместе со слугами твоего господина, которые пришли с тобой. Встаньте на рассвете и уходите. |
11 Давуд и его люди встали рано утром, чтобы вернуться в филистимскую землю, а филистимляне поднялись к Изреелю. |
1-а СамуїловаРозділ 29 |
Первая хроника царствГлава 29 |
1 |
1 |
2 А филистимські князі перехо́дили за сотнями та за тисячами, Давид же та люди його ішли накінці́ ра́зом з Ахішем. |
2 Когда филистимские правители шли со своими сотнями и тысячами воинов, Давуд и его люди шли сзади с Ахишем. |
3 І казали филисти́мські князі́: „Що́ це за євреї?“ А Ахі́ш відказав филистимським князя́м: „Таж це Давид, раб Саула, Ізраїлевого царя, що був зо мною певний час, чи то роки, а я не знайшов у ньому нічого злого від дня його прихо́ду аж до дня цього.“ |
3 Начальники войска филистимлян спросили: |
4 І гнівалися на нього филистимські князі́. І сказали йому филистимські князі: „Заверни того́ чоловіка, і нехай він ве́рнеться до свого місця, де ти призна́чив йому, і нехай він не йде з нами на війну, і не стане нам противником на війні. І чим він може подо́батися своєму панові? Хіба головами цих людей? |
4 Но филистимские вожди разгневались на него и сказали: |
5 Чи ж це не той Давид, що про нього співали в танцях, говорячи: „Саул повбивав свої тисячі, а Давид — десятки тисяч свої!“ |
5 Разве это не тот Давуд, о котором они, танцуя, пели: |
6 І покликав Ахіш Давида, і сказав до нього: „Як живий Господь, — ти правдивий, і в моїх оча́х добрий твій вихід та вхід твій зо мною в табо́рі, бо я не знайшов у тобі зла від дня прихо́ду твого до мене аж до цього дня. Та в оча́х князі́в ти не добрий. |
6 |
7 А тепер вернися та йди в мирі, і не зробиш зла в оча́х филистимських князів“. |
7 Поворачивай и иди с миром, не делай ничего, что могло бы рассердить филистимских правителей. |
8 А Давид сказав до Ахіша: „Що́ ж зробив я? І що́ ти знайшов у своєму рабові від дня, коли став я перед твоїм обли́ччям, аж до цього дня, що я не ви́йду й не буду воювати з ворогами мого пана, царя?“ |
8 – Но что же я сделал? – спросил Давуд. – Что плохого ты нашёл в твоём рабе с того дня, когда я пришёл к тебе, и до сегодняшнего дня? Почему я не могу идти и сражаться с врагами господина моего царя? |
9 І відповів Ахіш і сказав до Давида: „Знаю я, що ти добрий в оча́х моїх, немов Ангол Божий. Та филистимські князі сказали: Нехай не йде він із нами на війну́! |
9 Ахиш ответил: |
10 А тепер устань рано вранці ти та раби пана твого, що прийшли з тобою. І повставайте рано вранці, і як вам розсвіне́, ідіть!“ |
10 Итак, поднимись рано вместе со слугами твоего господина, которые пришли с тобой. Встаньте на рассвете и уходите. |
11 І встав рано вранці Давид та люди його, щоб піти ра́нком і вернутися до филистимського кра́ю. А филисти́мляни пішли до Ізраїля. |
11 Давуд и его люди встали рано утром, чтобы вернуться в филистимскую землю, а филистимляне поднялись к Изреелю. |